Ведучий.

Кожна людина з великою любов'ю і душевним трепетом згадує те місце,де вона народилась, де промайнуло її босоноге дитинство з дивосвітом -казкою у затишній батьківській оселі. Те родинне вогнище - маленька батьківщина кожної людини. До вашої уваги пісня у виконанні Комаренко Л.Г(звучить пісня)

Ведуча

У кожного з нас, теж є своє родинне вогнище, є дім, в якому ми
народились, є вулиця, де знаходиться цей дім  .Зараз подивіться презентацію « Про що розповість вулиця на якій я живу» виконану учнем 9 класу Михайлютою Сергієм.                                                   

Ведучий             

Огже, моє родинне вогнище це мальовниче село Суботів. Ранками, як тільки починає підніматись сонечко, то вода в річці Тясмин  блищить, ніби дзеркало. Ніжно шепочуть верби свою пісеньку, а будинки повмивались ранковою росою, та й посміхаються до сонечка блиском своїх шибок. Навколо річки розкинулись зелені луки, на яких ростуть різні запашні та лікарські рослини.

Ведуча

Коли я йду зі школи додому, мене веде вузенька стежинка, яка так і манить, щоб ми пройшли по ній. Восени, коли чаклунка осінь притрусить її своїми листочками вона стає ще гарнішою...

Влітку багато зелені на нашій українській землі, а от взимку все
покривається білим снігом. Моє село таке гарне! Навесні з-за білого цвіту дерев
виглядають чепурні хатки, які ніби погубились там. А яким же було наше село ,землі де воно стоїть, багато століть назад.

                              Ведучий

І саме ось ця краса природи ,велич історичного минулого Суботова знаходить відголоси у душах його жителів, несе їм насолоду, замилування , а часом тугу за минулим. Іноді такі внутрішні переживання та почуття людини лягають віршованими рядками на папері. До вашої уваги вірш Копаниці Марії Іванівни «Село моє»

Вірш Марії Іванівни(Село моє....)     

Ведучий   

Як відомо , час нікого не щадить. Як і старого млина, який стоїть одиноко на околиці села і своїм зовнішнім виглядом викликав у душі колишньої вчительки нашої школи Корж Н.М. такі сумні рядки.

Старий вітряк сумує на горі:

Немає в нього ані друзів ,ні родини Зостався сам на все село,

Та поглядом однак до неба лине.

Йому б здійнятись ввись широкими крильми

 І завертіти , закрутити, намолоти жита... Лиш мрія ця трима його,

І хочеться ще в світі жити.

Та вітер крила вже зламав,

І став дірявим і прошитим дах,

Не йдуть до нього більше не несуть зерно,

Але йому вже все одно.

Тихенько нагорі він помирає

І порятунку ні від кого не чекає.

Лиш скрипом плаче по ночах

Кругом байдужість у людських очах.

Та старість до усіх ще завітає.

Як жити буде нам - ніхто не знає.

Усе мине, як часу плин,

І буде кожен з нас, як оцей млин.

Ведуча

І не лише старий млин зазнав руйнації, часом здається, що руйнується людська свідомість, зникає совість, натомість у душах людей проростає бур'яном байдужість, змією заповзає ненависть , заздрість і злоба. А від цього село

занепадає

                                Ведучий

І все - таки, незважаючи на негативні моменти в житті мого села, ми любимо його, бо тут ми народились , тут ми живемо, тут нам добре і затишно. Тут коріння нашого родоводу.

Ведуча

Моє рідне село - маленький куточок моєї Батьківщини. І куди б не закинула нас доля, ми серцем залишаємось тут, бо саме воно дало нам життя , допомагало пізнавати світ, дозволило перегорнути його героїчні і трагічні сторінки.

Хоч у місті привітно і гарно, Та вночі мені сняться садки. Всі принади міські ваші марні, Бо в село мої плинуть думки.

Я приїду в село, я тут вдома.

Мене стрінуть матуся й рідня.

Я любуюсь, як сад наш в яблуках тоне,

Ну, а мальви квітками вітають щодня.

Мальви мами так вірно чекають. Дорога додому сама приведе. А мамині мальви мене виглядають І так добре, як вдома, не буде ніде.

Мальви, мальви , ви квіти вкраїнські. Я навіки до вас прикиплю. Бо найкращі у світі - це квіти з дитинства. Я вас ніжно і вірно люблю.

Ведучий.

В селі у нас живе багато стареньких людей, вони вже немолоді, але завжди добрі, привітні, а особливо співучі. їхня пісня народжує в кожному серці радість і душевне тепло. І завжди хочеться слухати й слухати їх.

Ведуча.

Найбільше багатство нашого села - це, безумовно, його люди. Вони творили його історію, збагачували українську культуру, несли в світ теплі спогади про цей куточок України. У Суботові ніколи не бракувало талановитих людей, свідомих та щирих українців.( розповідь баби Гаші)

Ведучий.

Ось таке моє рідне село, така моя батьківщина. Тут, де я почала ходити, говорити, вчитися справедливості, добру. Тут, де народилися я і мої батьки, мої рідні - це місце найрідніше, найдорожче для мене. Недарма ж люди кажуть «Та земля мила, де мати народила».

Дитина.

Мій край чудовий - моє село. Тут народились ти і я. Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов'я.

 Все найдорожче в цілім світі.

Бо тут почався наш політ. Цвітуть волошки сині в житі, Звідсіль веде дорога в світ.

Ведуча. Багате українське село. Але чи завжди воно було таким? Зараз ми спробуємо повернутися до тих часів, коли збудовувалося наше село.

Розповідь про будівництво і назву села(Надія Василівна)

Ведуча. А чи чули ви, як співає наше рідне село? Ось прислухайтесь до його звуків і ви відкриєте для себе велику таємницю, почуєте і побачите багато захоплюючого, казкового, що на все життя запам'ятаєте цю барвисту казку і зрозумієте. Що так співає тільки рідна і дорога земля. І в кожному краю своя чарівна і неповторна пісня. У нас вона особлива, українська пісня села. І для кожного з нас наймиліша, найрідніша, бо ми жителі свого краю.

Пісня Люби Григорівни Ведучий

Я з гордістю говорю, село Суботів - це квітуче українське село. Воно з давніх-давен було оберегом, джерелом духовності народу, його традицій, звичаїв, вірувань, поетичності. Наше село ще називають казковим. Кожен житель зачарований його мальовничим краєвидом: красивими домівками, розмаєм полів, миловидною природою. Майже з кожної оселі села протоптані доріжки маленькими ніжками до приміщення, що потопає в зелені красунь-беріз та квітів шкільного саду. Школа - найпривабливіше місце села, його обличчя. Школа - це святиня й надія народу.

Ведуча.

Є школа найкраща за всі на землі,

Одна у селі і у мене єдина.

Над нею у вирій летять журавлі,

За ними - дитинства щасливі години.

Від дзвоника до дзвоника -

Найкращі відкриття.

Цей дзвоник, наче сонечко,

Веде нас у життя.

А зараз давайте попросимо Ганну Василівну, щоб вона розповіла нам про те, якою була школа наша після визволення нашого села від німецької чуми.

( роповідь Ганни Василівни)

Ведуча. Рідна земля - це казковий світ дитинства і юності, це невичерпне джерело, що все життя живить душу людини добром і світлом, куди б потім не завели шляхи долі. І в тому дитинстві - рідна хата, наша берегиня. Рідна хата - символ чистоти, здоров'я, душевної краси. Рідна хата - вона завжди була символом добра і надії, її невгасимий вогник сяє теплом маминої любові. Як мовиться в пісні. Батьківщина починається з рідного порогу, а отже з отчого дому.

Як не любити село своє,

Де лунає спів соловейка

Де квіти цвітуть барвистим вінком,

І сонце сяє над нашим вікном.

Від рідної хати дитину

Веде в широкий світ

Ота єдина стежина,

Що дарує красу і цвіт.

Та де б не ходив ти світами,

Серце тебе приведе

До рідного дому, до мами,

Що завжди чекає тебе.

Життя твого тут колиска,

Тут коріння твоє.

Родині вклонись низько-низько

І знову іди уперед.

Ведучий

Гарно ми живемо у нашому селі. Але хочеться чогось ще кращого. У кожного з вас є заповітне бажання, яке обов'язково ви хотіли, щоб воно здійснилися. Давайте зараз уявимо собі, що у ваші руки потрапила золота рибка. Щоб ви її попрохали, що ви хочете отримати від неї. Щоб нам, у нашому селі було жити ще краще, веселіше.

(Малі діти)

1. Я хочу отримати від Золотої рибки квіти Молодості. Я б їх подарувала всім людям похилого віку. І вони б стали на ЗО- 40 років молодші, ніколи не хворіли, не знали що таке старість, були веселі. І як завжди, радо зустрічали своїх дітей, онуків на подвір'ї. ( Юля Кононенко)

2. Я попрохав би у Золотої рибки, щоб у нашому селі було дитяче кафе, а біля нього різні атракціони. Весело було б нам жити,(Діма )

3. Я попросив би у Золотої рибки цілющий напій під назвою «Людяність». Я б напоїв цим напоєм всіх жорстоких людей села. Тоді б не було ні крадіжок, ні бійок, ні насильств. У селі панувало б завжди добро. Всі люди жили б у мирі і злагоді.(Саша Дон)

4.   Я хотіла б, щоб у моєму селі було Поле Чудес. Посадив шоколадку -
виросло 10, вкинув 10 копійок, а зібрав врожай у 1000 гривень, закопав у землю
1 іграшку, а викопав 100! Ми пригощали б такими дарунками всіх знайомих, які
живуть в інших містах та селах України.( Саша Дон)

5.     Я хочу попросити у Золотої рибки, щоб наша річка була чистою,
глибокою. Щоб у ній водилося багато риби, і щоб по річці плавали катера і
пароплави. Тоді б наше село знали б і в інших країнах. (Голуб)

6.    Я хочу отримати від Золотої рибки чарівну паличку, яка мала б
властивість лікувати. Нею я б вилікувала всіх дітей інвалідів, хворих
людей села. І тоді б взагалі не потрібна була б лікарня. Всі люди були
здорові, щасливі, жили радісно і весело. (Віта 6 клас)

Ведуча.

Село Суботів. Рідний край. Воно немов чарівний дзвін звучить для кожного із нас. Ми підростемо, пролетять над нами лебеді дитинства, і прощально помахаючи крилами, зникнуть за обрієм. Залишимо рідну домівку. Проте, де б ми не були, ким би ми не стали, його вигляд, звичаї, обряди на все життя залишаться у серці кожного із нас. І де б в житті не повела дорога, ми ніколи не забудемо свого села, завжди будемо поспішати до своєї рідної хати, до своїх батьків, до своєї маленької батьківщини - Суботів.

Я хочу, щоб сонце світило ласкаве,

Купало обличчя у Тясминських водах,

Буяли шовкові, уквітчані трави

І мирно вставала щоранку зоря.

Ведучий

Я хочу, щоб піснею ранок стрічали

Багаті поля і зелені гаї, Щоб з вірою завжди до нас повертали

І щастя на крилах несли солов'ї.

                                        А  зараз подивіться презентацію « Краса і біль мого села» (презентація)

Вчитель. Мені дуже хотілося нашим сьогоднішнім святом запалити у ваших серцях хоча б маленький вогник гордості за те, що ви - українці. Саме вам, діти, вивчати, берегти, шанувати і вивершувати.

Хочеться вірити, що на вашу долю випадуть радісні хвилини гордості за те, що ми є український народ, що нашому роду нема переводу.

Ми дякуємо всім, хто прийшов до нас на свято. І нехай у Вашому серці завжди буде спогад про рідну домівку, розквітлі черешні і мамину пісню. Нехай у серцях живе пам'ять про день ,коли визволили наше село ,про тих, хто ціною свого життя здобув для нас Перемогу.

Пісня « Приїжджайте до нас на село»

«А квіти я буду
   малювати і
   малювати,       
   щоб
   висловити
   почуття
   любові до  
   них-
   моєї великої
   любові»
         К. Білокур




 «В ПОЛОНІ  КВІТІВ  ЧАРІВНИХ»
  (урок образотворчого мистецтва з 
               використанням комп’ютерного
                              програмного забезпечення)
3 клас

Підготувала: Романча О. М.
Новоселицька ЗОШ І – ІІ ступенів


ТЕМА: В полоні квітів чарівних

МЕТА: продовжувати знайомити учнів з декоративним народним розписом, привернути  їх увагу  до краси – царства квітів художниці К. Білокур, детальніше познайомитись з репродукціями її картин; розвивати уміння створювати власні  композиції з елементами петриківського розпису; вчити учнів володіти комп’ютером; виховувати  інтерес і любов до мистецтва

ОБЛАДНАННЯ: репродукції картин К. Білокур, портрет художниці, дитячі малюнки, фото, композиції квітів, гуаш, стаканчики з водою,  серветки, ескізи – заготовки композицій для розпису,

ХІД УРОКУ
І. Організація класу
- Запрошую вас, діти, до роботи в класі і пропоную сьогодні
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитись, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
-    Тож давайте дружно й плідно працювати!

 ІІ.  Повідомлення теми і завдань уроку
Читання епіграфа з дошки: « А квіти я буду малювати і малювати, бо я так люблю над ними працювати, що слів не знайду, аби висловити ті почуття любові до них – моєї великої любові»
                                                                 К. Білокур
   -Сьогодні, діти, ми полинемо у чарівний світ краси – царство квітів.

ІІІ. Робота над темою уроку
-    Яке воно? Як впливає на душу людини?
-    Як людина може ввібрати у себе і подарувати іншим незрівнянну чарівність квітучої краси?
-    Що дає нам можливість побачити і відчути цю красу?
-    Звичайно, мистецтво. Мистецтво музики, пензля, слова. Закрийте оченята: хвилину послухайте музику і намалюйте в уяві квітку, можливо, свою улюблену. І байдуже, коли вона чарує своєю красою – весною чи влітку, восени чи взимку.

1.    Поетично – емоційна хвилинка
( Звучить музика П. Чайковського « Вальс квітів» )
(Коли стихає музика, діти кожен розповідають про свою уявну квітку віршами – загадками)






 Тонка ніжка, наче спис,         
 Жовта квітка, це – ...
 
                                                                                                                     Носить атласний жупан 
                                                                                                                     Лицар квітів, пан - …                                                                                                                                                        
                                                                                                                            

Мов із квітами візок,
Фіолетовий...
                                                                                                                                                                 

                                                                                                           Хоч червоні, та не сальви
                                                                                                           На стеблі розквітли..
 
На стеблі ідилія,
В білий вбралась..
                                                               

                                                                                                           Наче м’ячики, бутони -
                                                                                                           Пишні кульки, це -
Різний колір одежини
У прекрасної...
 

-    Кожен з вас уявив свою улюблену квітку, а тепер спробуємо намалювати її за  допомогою графічного редактора PАINT.
2.Графічний редактор PAINT. Пояснення вчителя.
-Час іде, з’являється нова техніка, яка виявляється, теж вміє малювати, але керує нею людина. Це комп’ютер. Виявляється комп’ютеру можна задати програму  навіть з малювання. А якщо ми з вами теж спробуємо створити свої мистецькі шедеври?
- Повторення техніки безпеки.
Сядьте будь – ласка за комп’ютери. Запустіть програму.
Графічний редактор Paint
-    Графічний редактор – це прикладна програма, призначена для створення і обробки графічних зображень на комп’ютері. Редактор Paint дозволяє виконувати за допомогою миші чорно-білі і кольорові малюнки. Інструментами редактора можна створювати контури і виконувати заливання кольором, малювати прямі і криві лінії, імітувати малювання олівцем і пензлем, вирізати, копіювати і вставляти різні фрагменти зображення тощо.
-    Запуск програми Paint здійснюється натисканням на кнопку  «Пуск» на панелі задач і вибором команди  «Програми– Стандартне – Paint». Після запуску відкривається вікно програми. Вікно редактора містить елементи, властиві саме графічним редакторам, – панель інструментів і палітру.  Панель інструментів у лівій частині вікна містить 16 кнопок-піктограм: «Карандаш»,  «Кисть», «Ластик», «Заливка», «Выбор цветов» тощо.
-    Інший характерний елемент вікна Paint – палітра – розміщений у нижній частині екрана. Зліва на панелі палітри є два квадратики, що перекриваються, з яких верхній пофарбований в основний колір, а нижній – у фоновий колір. Основний колір використовується для зафарбовування ліній, меж об’єктів і тексту, фоновий – при заливанні об’єктів із замкнутими межами і фону напису.

Графічний редактор Paint виконує наступні функції:
- створення зображень:
• малювання ліній;
• використання пензля, розпилювача і гумки;
- створення тексту;
- робота з малюнками:
• зміна масштабу малюнка і виведення сітки;
• зміна розміру малюнка;
• зберігання малюнка;
- друкування зображення
3. Малювання кожним з учнів своєї уявної квітки в програмі PAINT з допомогою вчителя і роздруковування малюнків, створення виставки.
    
 


4. Розповідь учителя про К. Білокур з використанням репродукцій картин. (Показ картин на комп’ютері)
- Квіти на землі! Як їх багато! Вони є окрасою життя, квіти чарують нас найтоншими пахощами, милують наше око багатющою гамою кольорів.
   (Учитель звертає увагу на фото  квітів, композиції, букети квітів, виставку дитячих малюнків).
- Ще раз гляньте на дошку, тему уроку, епіграф, портрет К. Білокур.
-Хто ж така К. Білокур? Що ви про неї читали, знаєте?(Відповіді дітей).
   На уроках образотворчого мистецтва ми частково розглядали картини художниці. Багатьох із вас вразили ці картини і тому сьогодні ми дізнаємося більше про її життєвий і творчий шлях.
    Катерина Білокур народилася в с. Богданівка Пирятинського району Полтавської губернії( тепер це Яготинський район Київської області) 25 листопада 1900 року в небідній сімї. Крім Катерини,  були ще два сини. Приблизно в 6 -7 років дівчинка навчилася  читати. Батько і дід спочатку допомагали їй у цьому і були здивовані успіхами дівчинки. На сімейній раді було вирішено – у школу Катрю не віддавати, оскільки читати вона і так вміє, а посадити за прядку. В отроцтві  дівчинка малювала вуглем на шматочках полотнини. В сімї це заняття вважали безглуздим і забороняли малювати. Відтоді дівчинка творила свої «шедеври» потайки. Катря мала неабиякий талант, але навчатися далі не могла, тому що не було документу про закінчення семирічки.
    Незважаючи ні на що, Катерина малювати не кинула, а опановує це непросте ремесло художника самотужки. Саме ремесло, іншими словами – технічну сторону мистецтва. Художницю найбільше приваблюють олійні фарби. Пензлі вона робить сама, для кожної фарби – свій пензлик.
   Побачити  всій країні  живописні картини К. Білокур допомогла прославлена співачка Оксана Петрусенко, яка допомагає  в 1940 році в Полтавському будинку народної творчості  відкрити персональну виставку художниці – самоучки.
 Успіх величезний. Катерину преміюють поїздкою до Москви. Вона відвідує Третьяковську галерею, Пушкінський музей. Головне враження – «Я – ніщо! Моя мазанина нікудишня! Усе таке чудове, недосяжне для мене!». Але заспокоївшись, вона знову і знову пише квіти, які не може не писати, тому що краще за них немає нічого у світі!
  Особливим царством краси можна назвати квіти у творах української художниці. Її картини чарують глядачів щедрістю веселкових барв та радісним світосприйманням. Катерина Білокур малювала свій  особливий світ, де квіти були водночас живими і фантастичними, ніби з чарівних казок. Вона мріяла про час, коли всі квіти Землі – весняні, літні, осінні – буятимуть разом, милуючи око і серце своєю красою. У багатьох її картинах можна зустріти саме таке «дивне сусідство» різних квітів і рослин.





5. Споглядання репродукцій картин К. Білокур на комп’ютері з короткими коментарями вчителя.





    «Жоржини» 1952р.   «Поле»                       
                                                                                                                                1948- 1949р.

                                                                                                                                                                                                         
        «Півонії» 1946р.                                                          «Декоративні квіти» 1945р.
Барвистим килимом зобразила художниця знайомі з дитинства, невибагливі, але такі прекрасні у своїй простоті польові квіти: волошки, в’юнки, незабудки, фіалки, ромашки, кульбабки, сокирки, орлики, сунички, чебрець, барвінок, золотушник, цикорій, конюшину, льонок, руту, медунку, братики та дзвоники.   Літній ранковий туман огортає своїм теплом тендітні стебельця польових квітів. Кожна своєю чарівною, неповторною голівкою тягнеться вгору, щоб відчути на собі перші промінці сонця, що от –от зійде. Картина створює особливий заспокійливий настрій, викликає почуття ніжності до чудової «країни»  квітів , милує серце споконвічною красою.
  «Польові квіти» 1941р.
                                                                                                             
      «Букет квітів» 1954р.
       «Квіти за тином» 1935р.
Справжнім дивом здається зображене на цій картині розмаїття городніх та польових квітів, омитих вранішньою росою, зігрітих ласкавим сонечком. Це лише невеличкий куточок мальовничої української землі, де зросла талановита художниця.
   На передньому плані -  тин, що дає змогу глядачеві нібито підійти зовсім близько до квіткового раю і уважно роздивитись кожну рослину окремо. За тином – справжня симфонія різноманітних квітів.

       «Цар – колос» 1949р.

Цю картину К. Білокур вважають найвидатнішою в доробку художниці.
   Композиція її проста: наче у вінку з коштовних квітів, на темному тлі зображено кілька золотавих колосків жита і пшениці, що граціозно схилилися над дарами садів та ланів.
   Цікаве вирішення твору: колоски – добробут людей, а квіти – їх радість, щастя, краса.
      «Квіти й калина» 1958р.

       «Квіти» 1959р.
    «Хата в Богданівці» 1955р.
- Твори художниці прикрашають зали багатьох музеїв світу.
Хіба можна перелічити всі квіти, що їх з такою любов’ю і ніжністю, душевним трепетом зобразила на своїх неперевершених картинах народна художниця.
   Подивіться ще раз на картини цієї мужньої жінки з таким тонким відчуттям краси, які вона мала сама. Вам, дітям третього тисячоліття, важко уявити ті умови, у яких вона творила красу української землі.  Квітам художниця проспівала гімн. До цього ще ніхто з художників з таким зачаруванням, так оригінально й натхненно, так поетично й багатогранно і водночас так просто не зображав квітів.

6. Зображення квітів петриківським розписом

- Продовжуємо знайомитись з традиційним, народним малюванням. Це – петриківський розпис.
  - Мабуть, у жодному осередку народного мистецтва немає такої кількості різноманітних художників. Кожен самобутній і неповторний творець зі своїм особливим, властивим лише йому «почерком». Водночас їх об’єднують витоки – традиційне, народне малювання. Їхні роботи характеризуються надзвичайною декоративністю, яскравим святковим буянням фарб і разом з тим – витонченістю малюнка, своєрідністю засобів виконання. Соковиті, яскраві квіти майстрів Петриківки задаровують своєю красою.
   Малюють Петриківці  фарбами, розведеними на яєчному жовткові, молоці, вишневому клеї. В основі петриківського розпису лежать прийоми вільного живописного малювання пензлем. Петриківські майстри в орнамент розписів вплітають садові й польові квіти, колосся злаків, грона винограду, важкі кетяги калини. Серед усього цього різнобарв’я вміщують всіляких птахів – павичів, зозуль та ін. причому художники не намагаються передати, так би мовити, природу, натуральну схожість кожної квітки, птаха. Їхня мета – втілити в одному образі красу усіх.
   Секрет своєрідності їхнього розпису багато в чому залежить від саморобних пензлів, якими користуються народні умільці й тепер. Малювали не тільки щіточками. Ягоди калини створювали так: брали очеретинку, вмочували у фарбу, а потім – на папір. Виходили однакові ягідки. А коли потрібні були великі квіти, то вирізували з картоплини форму і штампували. А ягоди суниці просто малювали пальцем.
 -  Ви вже опанували прийомами петриківського розпису, виконали в цій техніці не одну роботу, тож зараз повторимо ці прийоми:
1. «Перехідний мазок»
2. «Віджимчики»
3. «Піпетка»
4. Малювання сірником і ватою
5. Малювання пальчиком
6 . «Рогодзинка»
7. «Примокування»
   - Сьогодні на уроці ми зображатимемо квіти петриківським розписом, спробуємо уявити себе справжніми майстрами.

7. Практична робота учнів
(Звучить музика. Діти працюють під керівництвом вчителя).

ІV.  Підсумок уроку.
1. Демонстрування робіт і оцінювання учнів.

         
2.  Заключне слово вчителя.
Сьогодні ви вчилися перетворювати світ за законами краси, ковтнули живої води з джерела народної творчості. Нехай же ця краса назавжди залишиться з вами.

УРОК  РОЗВИТКУ  МОВЛЕННЯ 

У  КЛАСІ   -  КОМПЛЕКТІ

Підготувала Романча О. М.

      1 клас               Письмо                                Українська  мова    4 клас

Тема: Урок  розвитку  мовлення          Тема: Урок розвитку мовлення.

          „ Зима”. Списування  з дру –                  Написання переказу „ Сні-

          кованого  тексту.                                      жинка”.

Мета : закріпити і уточнити знан –      Мета: закріпити, розширити зна-

            ня дітей про  ознаки  зими,                  ня учнів про ознаки зими,

            розвивати зв’язне мовлення,               розвивати образне мислен-

            навички звукового аналізу,                 ня, творчі здібності, уміння

            каліграфічного і правильного              письмово переказувати  текст

            списування друкованого тек –             виховувати спостережливість

            сту, виховувати любов до                    бачення краси навколишньо-

            природи                                                 го світу

Обладнання : ілюстрації до теми, А. Вівальді „ Зима”( запис на касеті)

                         фішки, „ розсипанки” речень, криптограми

Хід  уроку

І. Організація  класу

ІІ. Повідомлення теми  і  завдань  уроку

1.    Відгадування загадок

-         Стало біло навкруги,

Я розтрушую сніги,

Наганяю холоди,

Води сковую в льоди.

В дружбі з дітьми усіма

Здогадались? Я – зима (запис слова на дошці0

2.    – А з зимою у нас іще гості.

-         Що воно за гість,

Що тепло повсюди їсть?

Щипле вуха і за ніс,

Навесны потроху скис.( Мороз)

3.    – Якщо у нас на уроці гості, то скористаємося гостинністю і запросимо ще „ зимові” слова.

ЗИМА

-         Як ви уже здогадалися, сьогодні на уроці ми будемо говорити про зиму, мислити, творити. То ж завдання нашого уроку:

1.    Збагачення словникового запасу.

2.    Виявлення і відтворення знань про зиму.

3.    Написання переказу. Списування з друкованого тексту.

ІІІ. Робота над темою уроку

1. Робота з учителем                           1.  Самостійна робота учнів

- Звуко – буквений аналіз слів            - Каліграфічна хвилинка

зима, мороз ( на парті фішками) ,      В зим вн оч вр уз взимку, вночі,,

а біля дошки слово заметіль.               узимку.

                                                               - Придумати речення зі словом

                                                                 взимку.

2. Самостійна  робота  учнів              2. Робота  з учителем.

- Записати схеми слів у зошити.        – Перевірка речень і розбір його

                                                                 (встановити зв’язок слів у речен-

                                                                  ні)

4.    Розвиток  зв’язного  мовлення.

1).( Розповідь учителя з використанням  ілюстрацій)

-         Ось і завітала в гості зима – чарівниця. Прилетіла на диво – санях. Махнула  широким рукавом і накрила все навкруги  срібним  вбранням. Деревам  подарувала  теплі  шуби, хатинам – шапки, а землю  вкрила  ковдрою. І все стало білим – білим.

2). ( Розповідь вчителем казки О. Леонтович „ Три сестриці” )

3). Аналіз  казки.

- Чи  сподобалась вам ця казка?

- Ви любите зиму?

- А хто допоміг Зимі, щоб її полюбили  люди?

- Ви спостерігали, як падають сніжинки? Вони завжди зачаровують нас своїм легким, плавним рухом. І саме цей рух сніжинок надихає талановитих людей н а написання віршів:

- Зима – красуня, біла чарівниця!

В ній стільки дива – дивного, краси!

І снігу білого  нанесено по вінця,

І віхол, і хурделиць голоси...

- А композитори створювали музику. Сьогодні ми послухаємо твір

А. Вівальді „ Зима” із циклу „ Пори року” і уявимо картину снігопаду.

( Слухання твору А.. Вівальді „ Зима” із циклу  „Пори року” )

-         Яку  картину  ви уявили, слухаючи музику?

4). Самостійна  робота учнів.              4). Робота з учителем.

- Сніжиночки спускалися з неба         - Сьогодні ми будемо писати пе-

і несли вам речення про зиму,            ре каз „ Сніжинка”.

потім повіяв вітерець , слова               1. Читання вчителем переказу.

розгубилися і стали не в тому             2. Аналіз прочитаного.

порядку, в якому були в  реченні.       3. Складання усного переказу

Ваше завдання – скласти зі слів           тексту.

речення і записати їх у зошити.          4. Складання учнями плану.

1.    сніжинки, землю, на, Летять.          Словник : легко, долоня, приголу-

2.    грали, сніжки, в, Діти.                     бити, розтанула,  блищить

3.    дуже, у, Зима, нас, морозна.            5. Написання переказу.

4.    ногами, Під, сніг, рипить.                6. Читання написаного учнями

                                                                 переказу.

ІV. Підсумок  уроку.

     Зачитування     учнями  переказу

УРОК  НАВЧАННЯ  ГРАМОТИ
1 клас

Урок – гра

Підготувала  Романча О. М.

ТЕМА : Закріплення звука  ш  , букви „ ша ”.

               Робота  над  текстом „ Поспішай, синичко!”

МЕТА:  продовжити роботу над засвоєнням букви „ ша „, звука  ш  , формувати в учнів навички свідомого й виразного читання, розвивати мовлення учнів, логічне мислення, виховувати у дітей дбайливе ставлення до птахів.

ОБЛАДНАННЯ : фішки для звукового аналізу, „ квітка – семицвітна”, ілюстрації до теми, піраміди слів, конверт

Хід уроку

І. Організація класу.

- Пролунав дзвінок,

Починається урок.

Працюватимем старанно,

Щоб почути у кінці,

Що у нашім 1 класі

Діти – просто молодці.

А щоб урок пройшов не марно,

Треба сісти рівно, гарно

І виконувати те,

Про що мова зараз йде.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

- Діти, сьогодні я йшла до класу, і мені директор віддала листа, який надійшов саме нам, учням 1 класу. ( Учитель відкриває конверт і зачитує листа)

„- Доброго ранку, любі діти!

Я квітка – семицвітка. Запрошую вас зі мною навчатись і грати. Для цього ви повинні відривати по одній пелюстці і виконувати завдання. А хором промовляти такі слова „ Пелюстку відірвемо – гуртом усе почнемо”. За гарні, чіткі й правильні відповіді я подарую вам маленькі квіточки.”

(Учитель прикріплює квітку на магнітній дошці)

-         Ось такі завдання нашого уроку.

ІІІ. Робота над темою уроку.

1-а пелюстка (червона)

- Зі мною будете грати, знання закріпляти.

1. Читання складів, слів з буквою Ш, ш.

1. - Яку букву вивчили на минулому уроці?

   -  Які звуки вона позначає?

    - Назвіть слова, в яких зустрічаються ці звуки.

2. Читання складової таблиці.

А  У  І  О  Е  И 

                             Ш                                                        Ш

3. Читання  піраміди.

Ш

ША

ШУМ

ШИЛО

ШКОЛА
ШМАТОК
ШИПШИНА
ШИШКАРИК
ШАНУВАННЯ

-         Яке слово незрозуміле?

-         Яке слово найдовше?

-         Скласти речення зі словом  шишкарик.

Розповідь учителя.

-         Шишкарик дуже гарний птах. Він весь ніби розмальований. У нього червоне пір’ячко і зігнутий дзьобик. Виводить пташенят взимку у січні. Їсть шишки – звідси і назва – „ шишкарик”.

2 –а пелюстка (жовта)

- Дружно. швидко вимовляй, скоромовки промовляй.

2. Хвилинка скоромовок

- Приготуйтесь до хвилинки скоромовок. Хто більше промовить скоромовок, тому вручаю жовту квіточку.

3 –я пелюстка ( жовтогаряча)

- Все вивчене пригадаймо, звуки й букви називаємо.

3. Звуко – буквений аналіз слів.

- Слова спокійно  жили в книжці,

 В яку вдалося влізти мишці.

Вона букву відкусила

До себе в нірку прихопила.

ВИ...НІ          1. Прочитай слово вголос.

...ІСТЬ           2. Поділіть його на склади.

КІ...КА          3. Який склад наголошений, назвіть його.

                      4. Назвіть послідовно звуки в слові.

                      5. Назвіть букви в слові

                      6. Запишіть звукові схеми в зошити.

( Вручення помаранчевих квіток )

4-а пелюстка   ( синя )

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

5- а пелюстка ( зелена )

- Зі  мною ви пограйте- слова знаходьте, складайте і читайте.

4. Гра „ Складове колесо”

( Мишка, кішка, шапка, шишка, шубка, чайка, чашка, шийка  і т. д.)

Діти за відповіді отримують зелені квіточки.

6-а пелюстка (коричнева)

- Гарно всі читаємо, текст новий вивчаємо.

5. Текст „ Поспішай, синичко”

1). Розповідь учителя про допомогу птахам взимку з використанням ілюстрацій.

                     горобець                                         ворона

ПТАХИ

снігур        синичка     шишкар

2).Робота над текстом.

Читання тексту вчителем.

-         Що в цьому тексті справжнє, а що казкове?

3). Словникова робота.

- Повчимося читати „ важкі” слова.

ЗУСТРІЛИСЯ               ШМАТОЧКИ
ЗНАЙДУ                       ШИПШИНИ
ШВИДЕНЬКО              ГОРОБИНИ
ГОДІВНИЧОК

-Які слова незрозумілі?

4). Читання тексту учнями

5). Робота над змістом.

- Де зустрілися синички?

- Що порадила перша синичка другій?

- Хто ж приготував годівнички птахам?

7-а пелюстка ( фіолетова)

- Птахів любіть,

Гнізд не чіпайте,

А взимку їм допомагайте.

ІY. Підсумок уроку.

СВЯТО

ДО ДНЯ 8 БЕРЕЗНЯ

« А я у мами помічниця»

Підготувала Романча О. М.

ВЕДУЧА: Коли настає тепло  і на вулицях з’являються перші  квіти,

                  ми з нетерпінням чекаємо весни,  бо вона приносить      

                  і найніжніше весняне свято -  8 Березня. У цей день      

                  людство вшановує жінку – жінку - матір,  жінку - берегиню, і, звичайно, жінку -  дівчинку.

                  І ми сьогодні зібралися в цьому теплому від ваших сердець та світлому від ваших посмішок залі, щоб підтримати юних конкурсанток у проведенні конкурсу « А я в мами помічниця»

-         Настала хвилина познайомитись і  розпочати змагання молодих господарочок і ми запрошуємо в зал юних представниць жіноцтва, обдарованих і талановитих.

Сьогодні змагатимуться –  Воскобійник Альона,   Дубова Євгенія,  Дяченко Вікторія,  Романча Тетяна,  Краснощок Юлія.

Зараз кожна з дівчаток витягне свій номерок, під яким вона буде сьогодні виступати ( дівчатка витягують номерки і займають відповідні місця за столиком)

-         Судити конкурси буде журі у складі…

-         За кожний конкурс нараховується 3 бали.

-         Надамо слово нашим дівчаткам – чи є у них дух змагання, ми побачимо з першого конкурсу, а він називається

І. ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ

- Дівчатка готували вдома малюнки своїх мам, писали міні – твори –все це ви бачите на виставці. А от чи добре вони знають своїх мам, ми зрозуміємо, коли вони дадуть відповіді на запитання.

№1 – Якого кольору у мами очі?

-         Коли день народження у мами?

№2 – Які найулюбленіші квіти?

-         Якого кольору волосся у мами?

№3 – Який у мами найулюбленіший колір?

-Яка улюблена пісня у мами?

№4  - Яке « фірмове блюдо» любить готувати мама?

-         Про що мріє?

№5 – Улюблене хоббі мами?

-         Улюблений кінофільм ?

ВЕДУЧИЙ: Свої сьогоднішні перемоги дівчатка присвячують своїм мамам, бабусям, сестричкам, які хвилюються і вболівають за своїх донечок, онучок, сестричок. Думаю, нашим учасницям треба дати можливість сказати слова привітання своїм найріднішим.

( Учасниці конкурсу розповідають вірші у супроводі музики)

1.    У матусі я слухняна,

Що не скаже, все зроблю.

Дуже маму я люблю!

Я зроблю для тебе, мамо,

Все, що здужаю зробити.

Буду завжди тебе, мамо,

Ніжно, сонячно любити.

2.    Цвітуть у лісі проліски для мами,

Дзвенить капіж під вікнами осель.

Злітаються для мами телеграми,

Як птиці із – за тридев ять земель.

Для мами вся земля цвіте садами,

Дарує їй свої пісні весна.

Як Батьківщина й сонечко над нами,

Так і мама на землі одна.

3.    Можна у світі чимало зробити:

Перетворити зиму на літо,

Можна моря й океани здолати,

Гору найвищу штурмом узяти,

Можна пройти крізь пустелі і хащі,

Тільки без мами не можна нізащо.

Бо найдорожче стоїть за словами:

« В світі усе починається з мами».

4.    Кажуть, що на світі сонце найясніше.

Та всміхнеться мама -  і стає світліше.

Кажуть, що без сонця не розквітнуть квіти.

А хіба без мами є щасливі діти?

Я до неї серцем ніжно пригорнуся.

Хай сіяє сонце, як моя матуся.

5.Знаю я слово – у цілому світі,

Краще й тепліше від сонця і квітів.

Слово це пестить, голубить і гріє,

В душу дитячу вселяє надії.

Слово лягло у родинну основу,

Стало початком рідної мови.

Помандрувало від роду й до роду,

І освітило людину й природу.

Хай же це слово завжди буде святом,

Будемо маму свою шанувати.

ІІ. « БУТЕРБРОД»

-         Кулінарні фантазії й уміння дівчаток ми побачимо у конкурсі

 « Бутерброд».

( З набору поданих продуктів конкурсанти мають приготувати і гарно викласти на тарілці бутерброд).

ПІСНЯ 

Журі оцінює роботи.

ІІІ. « ОБЧИСТЬ ЯЙЦЕ»

- Бутерброд ми вже приготували, а тепер для сервіровки столу нам ще потрібні яйця. Тому наступний конкурс полягає у швидкому і охайному чищенні яйця від шкаралупи. Раз, два, три! Почали!

( Грає музика    )

Журі оцінює роботи.

IV. « ЗЛІПИ   ВАРЕНИК»

-         Мами  можуть  пишатися своїми дочками – справжні помічниці – і бутерброди зроблять, і яєць начистять, і,  я впевнена, що  із наступним  конкурсом справляться – зліплять вареники.

( Грає музика або ПІСНЯ                                                                     )

Журі підводить підсумок попередніх конкурсів.

V. ПРИГОТУЙ  СТРАВУ – 2 хв

- Наші дівчатка часто допомагають мамам по господарству. А сьогодні ми перевіримо, чи зможуть вони самі, без мам, приготувати страви із запропонованих продуктів.

( Приготувати різні страви – борщ, суп, салат, торт, котлети. Дівчатка тягнуть фанти, хто що «готуватиме». На окремих папірцях написані назви продуктів: сіль, цукор, капуста, буряк, картопля, сметана, черешні, рис, пшоно, помідор, морква, петрушка, огірок, цибуля, олія, оцет, борошно, масло, какао, горіхи, перець, часник, яйця, сода, м'ясо, хліб. За певний час юні господині мають вибрати з переліку продуктів потрібні для приготування тієї чи іншої страви.)

ВЕДУЧА :  Поки дівчатка готують свої страви. Ми з глядачами уявимо, що  ми потрапили на бенкет, де всі страви, напої, овочі, фрукти починаються на одну літеру -  « Г»

( Галушки, голубці, гречана каша, горох, гоголь – моголь, газвода, горбуша, гуляш, гамбургер, грильяж, гарнір, гарбуз, гриби, глід, горобина, глазур, гриль, грог, гвоздика, глясе, горіх).

-         Надаємо слово нашим господарочкам.

VI.           ПОПЕЛЮШКА – 2хв

-         Всі ви знаєте казку про Попелюшку і пам’ятаєте, що ця дівчина була працьовитою. Отже, наступний конкурс покаже  нам, яка ж із учасниць найпрацьовитіша.

( На тарілках – насіння кукурудзи, гороху, квасолі, пшениці. За 2 хв. потрібно посортувати насіння).

 Журі оцінює роботу.

VII.       ЗРЕМОНТУЙ  ОДЯГ

-         Що наші дівчатка  вміють готувати – це ми вже побачили. А тепер перевіримо, чи вміють вони шити. Завдання наступного конкурсу – найкраще  пришити латочку.

( ПІСНЯ                                                                       )

Журі  оцінює  роботу.

VIII.    УПІЗНАЙ  МАЛЮНОК

-         Зараз конкурс  для мам. Дівчатка вже показали, як добре вони знають своїх мам. А тепер мами упізнають себе на малюнку, який кожну  маму і зображує.

( Звучить  музика, мами вибирають номери малюнків).

Журі оцінює конкурс.

ВЕДУЧА:  До наступного конкурсу потрібно підготуватися, тому наші дівчатка ідуть перевтілюватися.

А ми пригадаємо, навіщо ми зібралися в цьому залі.

КОНЦЕРТНА  ПРОГРАМА

1.    Запахло літечком і бростю,

Зимі прощатись скоро час,

Вже 8 Березня у гості

Заходить в кожен дім до нас.

По землі в цей день

Йде весна розмаєм,

А ми радо всіх дівчаток

З цим святом вітаєм.

Чистих рос, краси і вроди

Ми вам бажаєм,

І в подарунок пісню заспіваєм!

( ПІСНЯ                                                                                             )

2.    Нема в цілім світі

Всім вам признаюся –

Кращої матусі, ніж моя матуся!

Моя наймиліша

З усіх людей ненька

Тиха, мов голубка, щира і миленька.

3.    Є немало мам на світі.

Мами добрі, мами світлі.

Та одна є наймиліша

Хто така? Скажу вам я-

Рідна матінка моя!

4.    Моя хороша, добра, ніжна,

А також лагідна й привітна.

Ти любиш нас і ти єдина.

Тебе так любить твоя дитина!

Світи ж мені, як сонце ясне,

Я щиро зичу тобі щастя!

5.    Ніжна мати, славна трудівниця,

Друг натхнення – ось яка вона.

Щирим серцем зір її іскриться,

А сама – як пісня, як весна!

6.    За голубими вітряками,

Де скачуть коники баскі,

Десь у траві під лопухами,

Живуть матусині казки.

Вони стрічають ранки з птаством,

 дощем напоюють садки,

А вечорами ходять пасти

По небу синьому зірки.

А ніч коли злітає з неба

І заглядає до вікна –

Тоді казки спішать до тебе

І світяться до ранку в снах.

ВЕДУЧА: Кожна  жінка, навіть маленька дівчинка , хоче бути незрівняною, незбагненною, прекрасною . І, попри важкий  тягар господарської  праці, вона вміє перевтілюватися в красуню. Це властиво жінкам – на те ми  й  називаємось прекрасною половиною.

    Роки, припиніть свій хід, зупиніться на мить: іде по землі її величність – ЖІНКА.

ІX. КОНКУРС  КРАСИ « МІС  ГОСПОДАРОЧКА»

Дефіле  у  вечірніх  платтях.

( ПІСНЯ                                                                                     )

ВЕДУЧА:  Зі словом ЖІНКА асоціюються такі поняття як ніжність, мудрість, святість, таємничість, несподіваність, лагідність, неповторність. У Ліни Костенко є такі слова:

-         Чи ти питала свою Долю, жінко, коли ти перестанеш бути гарною?

-         Коли перестану любити, -  казала  Доля.

-         А коли ти перестанеш любити?

-         Коли перестану жити.

І це правда, бо

Жінка в світ приходить для любові!

Любити маму, поки ще мала.

Любити лялю – тільки підросла.

А коли вперше стала на поріг –

Любити небо і м’який моріг,

Дім батьківський і квіти чорноброві,

Бо жінка в світ приходить для любові.

Вона росте – росте її любов,

Ростуть її бажання і надії.

І от приходять роки молодії,

І по землі вона не йде – несеться,

 і прислухається до свого серця,

що в гулі міст чи в шелесті дібров

підкаже їй: « Прийшла твоя любов!»

Це ж та любов, що перша і остання!

Такої ще ні в кого не було!

До неї підступить не сміє зло!

Вона яркіш, як сотня сонць сія!

Вона твоя! Вона лише твоя!

Її тобі на сотню років стане!

Це та любов, що перша і остання!

І відшумить весільний водограй,

Та як же знову не радіти,

Коли народжуються в тебе діти!

І ночі всі недоспані дарма,

Коли воно лепече вперше: « МА…»

І ти -  свята, і в серці в тебе – рай,

Хоч відшумів весільний водограй.

І от ідуть літа, літа, літа…

Годуєш всіх, сама, бува, голодна

І часом нерви стримати не годна,

 Ти будеш захищати, як в бою,

 Оту домашню каторгу свою,

Хоч сум торкає очі і уста,

І хоч ідуть літа, літа, літа…

А якби все те розпочати знов?

Але ж обід -  щоденний – то  любов!

Сорочка, чисто випрана, - любов.

І ночі, що не спала ти, - любов.

І пісня, що співала ти, - любов.

І квіти, що посіяла, - любов.

І очі правнуків ясні – любов.

Було б все так, якби почати знов.0

Жіноча доля в світі це любов.

( Галина Гордасевич)

-         Я хочу побажати всім нам любові! У любові  сила  людини: хоч там що, а наше життя прекрасне, бо саме життя – це вже диво!

-         Щастя вам, дорогі жінки і дівчата! Хай воно входить у ваші домівки затишком, дзвінким дитячим сміхом, музикою, квітами, любов ю!

СЦЕНАРІЙ

«Прощання з початковою школою»

Підготувала   Романча О. М.

Вчитель: Доброго ранку, шановні батьки, бабусі і дідусі!

                Доброго ранку, шановні вчителі!

                Добрий день, дорогі діти!

  У кожної людини є будинок, не просто житло з дахом над головою, а місце, де його люблять і ждуть, розуміють і приймають таким, яким він є, де тепло і затишно.

  1 вересня  чотири роки назад 8 хлопчиків і дівчаток здійснили свій перший крок в країну Знань.

  Чотири роки тому назад ми почали будувати будинок, в якому нам разом було добре. Це наш клас. Він складений із особливих будівельних матеріалів: доброти, дружби, гумору,взаємодопомоги, любові, мудрості, захоплень. Кожен із вас поклав свою цеглинку в народження цього будинку.

  А сьогодні хочеться розповісти про кожного із цих цеглинок, тобто про всіх вас, про той моноліт , з якого складається наша класна родина. Тож запрошуємо  їх, наших випускників!

(Учні заходять під музику з к – му «Вусатий нянь» до класу)

(Кожен учень розповідає про себе із Портфоліо )

   День у день ми споруджували  наш будиночок  -  прагнення до знань ,  дружба, взаємодопомога, милосердя,  повага, усмішка завжди панували в класі – ось так ми і прокрокували  всі 4 роки до завершення.

Пісня «  Вместе весело шагать»                                                        

Вчитель: А зараз розпочнемо нашу подорож шкільними роками.

1.    В стіни рідної школи ми прийшли ще зовсім маленькими, не всі ще вміли самі одягатися, взуватися, зав’язувати шнурки. Та ми не засмучувалися, бо у всьому нам допомагала вихователь Валентина Петрівна. Щира, лагідна, добра вона навчала нас усьому і ми дякуємо їй за турботу, лагідні слова, теплі і ніжні  руки. І хоч час пройшов, але завжди ми вас пам’ятаємо!

2.    В дитсадок поспішали щоднини –

Там проводили час залюбки.

-         І віночок плели із кульбабок.

-         Такі милі були дітлахи!

Вчитель: Всі ми знаємо, наскільки важливим є ознайомлення дітей з навколишнім світом, розумінням його, ознайомленням з початковими азами знань  з навчальних предметів , елементарними навичками і уміннями, які дає вихователь у садочку. Також Валентина Петрівна навчала музичній грамоті своїх дошкільнят, пізніше  - вшколі. І сьогодні вона завітала до нас на свято. Тож надамо їй слово!

Виступ Валентини Петрівни

Квіти

Пісня          « Цьом – цьом»

3.    Потішали батьків і сусідів,

І до свят готувались щораз,

Але 6 нам минуло, одразу

Ми у школу пішли, в перший клас!

4.    За мамину руку надійно тримались,

Тоді ми уперше в свій клас відправлялись,

На перший в житті урок,

Хто першим зустрів вас?

-         Шкільний дзвінок!

5.    Чотири роки назад в 1 клас

В нашу школу і в наш клас,

В нових формах, як годиться,

Ми прийшли з тобою вчиться.

6.    Було нам всього 6 років.

Всі звали нас « малюки».

Робили ми перші кроки,

Навчаючись залюбки

7.    Такі муки ми терпіли,

Доки букв писать не вміли…

8.    Так поступово ми звикали

Тримати ручки й олівці.

Вже нас контрольні не лякали,

Ми часто чули «Молодці»!

9.    Ось і закінчився 1 клас.

Його пройшли ми на «відмінно».

І можемо тепер читать, писать,

Й усі задачі розвязать.

Пісня «Малюки»

10.      Ой, здається, ми вже у другому, третьому  класі!

Ось, чуєте – вже пролунав дзвінок,

Запрошує нас вчитель на урок.

11.      Ми памятаєм той дзвоник веселий,

Що дзвенів нам сотні  раз.

Коли йшли ми в рідну школу,

В свій найкращий, рідний клас!

12.      Найсвітліша дорога на світі –

Це дорога до знань, до школи.

Пам’ятаймо це, любі діти,

Не забудьмо цього ніколи!

13.      І хоч вчитись нелегко буває,

Та наука завжди хороша.

Кожна в світі людина знає,

Що знання – то найлегша ноша.

Як непомітно час минав…

Школярик вже буквар читав.

Ось він схилився над словами

І сам складає слово «мама».

І чита школярик знову

Нове слово: мо-ва, мо-ва!

      Рідна мова, рідне слово,

      Наша мова барвінкова!

14.      - Приходжу додому, дієслово вчу.

Для цього маю власний метод я.

Написано «кричати» - я кричу.

Написано «мовчати» - я мовчу.

Написано «стрибати» - я стрибаю.

Написано «співати» - я співаю.

Коли сусід під двері прибігає

І сам не свій мене одне благає,

Щоб я читав «мовчати» - і мовчав,

Щоб врешті я стрибати перестав,

Бо ніби стався раптом землетрус,

Отак я вчусь, учусь, учусь, учусь!

- Ми всі засвоїли чудово

Прикметник, суфікс, дієслово,

Диктантів купу написали,

Освіченими дуже стали.

- Уроки всі свої учили і групою, і вдома.

А часом вчили на перервах.

Усім ця річ відома.

- Мову і читання, співи й малювання –

Всі уроки ми любили і щоденно вчили, вчили…

Діти сідають на стільчики

ВЧИТЕЛЬ: Я відмітити хочу старанність дітей до навчання, прагнення узнати якомога більше, знайти щось цікаве, дати оцінку випадку, явищу, події, а якщо хтось помилявся, переводили на гумор – і потім вирішували це питання.  В результаті – ДПА учні отримали бали достатнього і високого рівня знань.

Сьогодні учні хочуть вам запропонувати свої власні  твори, вірші.

Зачитування учнями  власних творів

15.      Галю, скільки 7 на 7 ?

Та, здається, 47.

Ну, а 8 на 4?

Начебто 44.

А пізніше у спортзалі

Галя подругам казала:

В нас скрутне положення,

Бо таблиці множення

Наша вчителька не знає,

Кожен день мене питає!

16.      -Скажіть, чим відрізняються свійські тварини від диких?

-         Дикі тварини ніколи не віддають добровільно молоко та яйця.

17.      –Діти, назвіть три речі, без яких людина не може жити.

-         Сніданок, обід, вечеря.

18.      За час навчання в початковій школі ми вивчили 33 літери українського алфавіту.

19.      Ми перечитали, недочитали, зачитали до дірок тисячі сторінок.

20.      Загубили безліч поганих звичок, авторучок, олівців, лінійок.

Пісня «Олівці»

21.      В школі затишно, чудово:

Тиша, праця, навчання,

Найпотрібніші основи,

Головних наук знання.

22.      Коридорами без звуку,

Неповторна без прикрас,

Ходить панночка – наука

І заходить в кожен клас.

23.      Всім дарує так старанно

Дуже цінні відкриття,

Щоб людина бездоганно,

Сміло входила в життя.

Привітання   директора   школи –( квіти)

24.      Мене до школи мама привела,

Та вчительці, як скарб, передала.

Так гарно й радісно було в той день мені,

Бо з того дня матусь вже мав я дві.

25.      Перша вчителька!

Добра, терпляча,

Наче мама була нам малим.

І любов була щира, гаряча,

Зігрівала сердечко усім.

26.      Як швидко пролетіли

Роки, наче дні.

Ми так рости спішили,

Як трави навесні.

27.      Із Вами ми ділили

І радість, і печаль.

Ми так рости спішили!

Тепер прощатись жаль.

28.      Не скажеш: «Стійте, роки!

Дитинство, постривай!»

І школі початковій

Ми скажем «Прощавай!»

29.      Є в серці кожному куточок особливий.

Там спогади живуть про рідний дім,

Дитинство безтурботне і щасливе.

І перша вчителька живе в куточку тім.

«Пісня про першу вчительку»

30.      Учні нашого класу висловлюють  подяку вчителю фізкультури Сергію Васильовичу, який працював з нами усі роки в початковій школі.

31.      Дружно хором ми говорим

Фізруку «Спасибі»!

Всі рекорди ми поб єм –

В цьому наша сила!

Квіти вчителю

Пісня « Посмішка»

32.      Ми хочем привітати тат і мам,

Що разом з нами початкову школу

Сьогодні  закінчили, з днем оцим,

Трохи сумним, але таким святковим!

Вчитель: Дорогі мої тата і мами!

Важко передати словами вам свою подяку  за увагу і турботу. Спасибі вам, дорогі батьки, за те, що я завжди відчувала вашу  підтримку, не дивлячись на занятість .  Ви завжди цікавились шкільним життям.

Ви молодці! Завжди потрібно прагнути іти вперед, долаючи труднощі і перешкоди. Першу ви  уже здолали. Не бійтеся узнавати те, чого ви ще не знаєте, тому що рівних доріг не буває.

Хай пощастить вам і вашим дітям!

(Розповідь учителя про кожну маму і тата, вручення грамот)

Виступ – поздоровлення батьків.

Квіти батькам.

Пісня  «В детстве все бывает»

33.      Ми сьогодні вже йдемо від вас

По шкільній стежині у 5 клас.

Школо наша початкова,

Прощавай і будь здорова,

Нових діточок стрічай

І про нас не забувай!

34.      Крейда. Глобус, дошка, карти

Разом з нами перейдуть.

Тільки вище стануть парти,

Разом з нами підростуть…

35.      Любі наші вчителі!

Настав той час, коли ми, ваші учні, маємо сказати вам «До побачення!». Ви залишаєтесь за тією межею, де промайнула перша частина нашого  дитинства.

36.      Пролетить літо, і першого вересня знов ви поведете за собою малят. Ви навчите їх читати мудрі книжки, розв’язувати складні задачі, писати найдорожче в світі слово «мама». А ми лише будемо іноді заходити до вас і пригадувати, як колись все це робили ми.

37.      Нас вчитимуть суворі й справедливі, веселі й добрі вчителі, їх буде багато. Але ми пам’ятатимемо вас. Все це буде потім. А зараз ми говоримо вам «Спасибі» - і обіцяємо, що вам не доведеться червоніти за нас.

38.      У нас у всіх прощальний настрій,

Ми схвильовані украй.

Скажем разом: «Старша школо, здрастуй!

Початкова школо, прощавай!»

Пісня «Начальная школа»

(Виступ вчителя, нагородження учнів грамотами)

Вчитель:

-         Кожен з учнів за ці 4 роки чогось досяг. У когось були більші успіхи, у когось менші, хтось здобував їх легко,  для когось вони були результатом праці над собою. Але успіхи були у всіх. Тому хочу всіх учнів класу нагородити грамотою «За успіхи».

-          

-         Наші успіхи:

-         Участь у всіх шкільних святах, міроприємствах

-          конкурс «Міс господарочка»

-         Участь у гуртку «Умійко»

-         Конкурс знавців рідної мови

-         Конкурс Яцика

-         Участь у конкурсах малюнку «Юний художник», «Юний поет», «Юний письменник»

-         Надсилання своїх робіт у дитячий журнал « Шкільний журнал»

-         Відзначались малюнки Романчі Т. на районному рівні

-         Дяченко Віка   зайняла І місце шкільному конкурсі »Грайлива веселка» і брала участь у районному огляді – конкурсі

-          

-         Кожному учню грамота

Этот день не повторится,
Детство вновь не возвратится,
И уходит самый грустный год,
Этот праздник завершаем,
И с волненьем ожидаем,
Не прольется ли слеза вот-вот.
И хоть с классом расстаемся -
Здесь учиться не придется -
Места нет для грусти и тоски.
В памяти сюда вернемся,
Все мы сердцем остаемся
Возле первой парты и доски.
Замыкая круг,
Ты назад посмотришь вдруг,
Там увидишь в окнах свет,
Сияющий нам вслед.
Пусть идут года
В этом классе ждут всегда,
Сколько б не было дорог,

Придем на твой порог.

« Вальс»

Вчитель: А час іде! Після напруженої праці настає відпочинок!

За вікном літо і пора відпочинку!

З сьогоднішнього дня  розпочинається оздоровлення.

Пісня «Райдуга»

1.    Ось і прийшло до нас літо

Теплим сонечком зігріте.

Здрастуй, поле і лісок!

Здрастуй,річка і гайок!

2.    Відчинило двері літо –

Скільки радощів у нім

Скільки в лісі трав і цвіту!

Кличе нас до себе річка

І запрошує лужок

В’ється, в’ється синя стрічка

Повз зелений моріжок!

3.    Веселе літечко настало –

Пора веселощів, утіх.

4.    Як нам не радіти!

З нами тепле літо!

5.    Ми вітаєм літо

Жайвора пісні.

І пахучі квіти,

І сади рясні!

6.    Я всміхнулась сонечку:

-         Здрастуй, золоте!

Я всміхнулась квіточці –

Хай вона цвіте!

Я всміхнулась дощику:

-         Лийся, мов з відра!

Друзям усміхнулася –

Зичу їх добра!

Пісня «Море»

Вчитель: На цій ноті ми закінчуємо наше свято і бажаємо вам оздоровитись влітку і на морі, біля річки, вдома. Хай вам щастить!

НІЧ

ПЕРЕД

РІЗДВОМ

( музична вистава)

Підготувала : Романча О. М.

ДІЙОВІ ОСОБИ:

1.    Солоха

     2. Чорт

3.    Вакула

4.    Оксана

5.    Дяк

6.    Голова

7.    Чуб

8.    Дівчата й хлопці

9.    2 ведучі

ВЕДУЧА 1: Останній  день перед  Різдвом пройшов. Зимова, ясна ніч наступила.. Глянули зірки. Місяць велично піднявся на небо посвітить добрим людям і всьому світу, щоб всім було весело колядувати і славити Христа.

Ще ні одна юрба парубків не показувалась під вікнами хат, один тільки місяць заглядав у них крадькома, ніби визиваючи прибраних дівчат вибігати скоріше на скрипучий сніг.

Тут через трубу одної хати повалив дим і пішов хмарою по небу, а разом з димом піднялася відьма верхи на мітлі.

( Звучить музика „ Space”, Солоха на мітлі їде й збирає зірки. В залі темно, наводиться світло прожекторів на зірки і Солоху)

ВЕДУЧА 1: А з другого боку-

                    Біс, теж собі у небо ліз.

                   Із Солохою зустрівся,

                   Біля неї зупинився.

ЧОРТ :       Заховаю місяць ясен серед ночі,

                   Нехай буде темно, хоч витрішкуй очі!

                   Нехай буде темно, мені горя мало,

                   Тільки би Солоха мене шанувала.

СОЛОХА : Я сьогодні мало шкоди наробила,

                    Збирайся до мене, вся нечиста сило!

                    Підійди до мене, любий мій чорт очок,

                    Та й підемо разом з тобою в таночок!

( Танцюють  під  українську народну музику,  потім обоє сідають на мітлу, їдуть за куліси)

ВЕДУЧИЙ : А тим часом куми до гостей збирались,

                       А як вийшли з хати – дуже здивувались.

ЧУБ               Куме! Куме! Подивись, як на дворі темно!

                       І нема зірок на небі, дуже неприємно!

                       Мабуть, не піду я в гості – повернуся в хату,

                       Завалюся на печі й буду собі спати!

ГОЛОВА:     І чого це ти злякався? Чи не знайдеш стежки? Та пішли!

                       Не гайте часу.

ЧУБ:              Ми – поважні козаки.

ГОЛОВА:     Гарні ми чоловіки.

( Співають на мотив пісні „ Ой під вишнею” )

ЧУБ:             А я Чуб – лихий козак,

                      Люблю сало і табак .

                      П’ю горілку з квасом          2 р.

                      І співаю басом.

ГОЛОВА:    А я – пан Голова,

                      В мене свитка нова.

                      Люди мене знають              2 р.

                      Й дуже поважають!

РАЗОМ:       Щоб не сумно було

                      Підем разом за село.

                      В дякову хатину                 2 р.

                       Свято зустрічати!

ВЕДУЧА:     Доки вони розмовляли,

                      І по темряві блукали,

                      Чорт попереду забіг

                      І почав трусити сніг.

( Трусить нарізаний дощик)

ЧОРТ:           Я – дуже капосний чортяка,

                      Нароблю вам переляку.

                      Буду я робить старанно

                     Все, щоб вам було погано.

( Чорт кидає у козаків снігом – дощиком, потім ховається за куліси)

ЧУБ:            Бач, якась нечиста сила

                     Снігом очі затрусила. Агов, куме. Де ти?

( Музика „ Віхола – хурделиця” )

ВЕДУЧА:    Тепер подивимось, що робить, залишившись одна, красуня дочка.

Оксані не минуло ще і 17 років, як у всьому світі,  і по ту сторону Диканьки,  і по цю тільки й мови було, що про неї. Парубки гуртом  погодилися,. що кращої дівки не було ще ніколи, і ніколи не буде на селі.

ВЕДУЧА: Оксана знала і чула все, що про неї говорили, і була капризна, як красуня. Парубки ходили за нею юрбами,  але. втратившитерпіння, залишали мало – помалу і знаходили собі інших дівчат, не таких паньканих.

Один тільки коваль був упертий і  любив Оксану усією душею, не дивлячись на те, що з ним обходилися не краще, ніж з іншими.

ОКСАНА: перед дзеркалом, приміряє намисто, стрічки, хустки)

-         Що люди надумали говорити, що я красива? Брешуть люди, я зовсім не красива. ( Продовжує дивитись у дзеркало)

-         Хіба чорні брови і очі мої такі красиві, що уже рівних їм немає на світі? Що тут хорошого в цьому курно сому носі? І в щоках? І в губах? Ніби – то красиві мої коси? Ні, я бачу тепер, що я зовсім не красива! ( Відходить далі від дзеркала)

-         Ні, я красива! Ох, яка красива! Чудо! Яку радість я принесу тому, кому буду жінкою! Як буде любуватись мною мій чоловік!

ВАКУЛА: ( пошепки )

-         Чудна дівка – і вихваляння у неї мало! З годину стоїть, дивлячись у  дзеркало, і  не надивиться, і ще хвалить себе вслух!

ОКСАНА: ( не помічаючи Вакулу)

-         Ах, парубки, чи я вам рівня? Ви подивіться на мене, - як я  плавно виступаю, у мене сорочка вишита червоним шовком. А які лєнти на голові! Все це купив мені батько для того, щоб на мені жинився найбагатший парубок на світі.

( повертається, бачить Вакулу і викрикує)

-         Навіщо прийшов сюди? Хіба хочеться, щоб я вигнала за двері лопатою. Ви всі майстри під’їжджати до нас. Швидко пронюхаєте, коли батьків немає вдома.  О, я вас знаю!

( Пісня „ Белые розы” )

ВАКУЛА: Не сердься на мене! Дозволь хоч подивитися на тебе!

ОКСАНА: Хто ж тобі забороняє, говори і дивися!

(сіла, глянула в дзеркало і стала поправляти коси, сорочку і т. . д. )

ВАКУЛА:  Дозволь і собі сісти коло тебе!

ОКСАНА:   Іще чого тобі хочеться! Йому коли мед, то і ложка потрібна! Йди геть, у тебе руки твердіші заліза. Та і сам ти пахнеш димом. Я думаю, мене всю замазав у сажу.

( Пісня „ Двічі в одну річку не ввійдеш” )

ВАКУЛА: ( до залу )

                  Гарна дівчина, красуня, я її кохаю,

                  А вона мене і зовсім вже не помічає!

                  І сміється, і глузує, дражниться і каверзує.

                  Бідолашний я , мовчу, аж -  но плакати хочу.

                  А терплю, одначе, тільки б її бачить!

( Дівчата, хлопці забігають з мішками, оточують Оксану. )

ГОСТІ :   Добрий вечір у вашій хаті! Помагай – бо і нашим , і вашим.

ОКСАНА : Доброго здоровя ! Помогай – бо нашим.

ГОСТІ :    А котрі ваші ?

ОКСАНА : А ті, господарів пошанували та до цієї хати примандрували!

ГОСТІ : Спасибі! Від теплого слова і лід розмерзає, а про нас уже що й казати!

ОКСАНА: Так, так, добре слово і  завдатку варте.

ГОСТІ : Добре слово краще за готові гроші!

ОКСАНА: Слово за словом – зложиться мова. А щоб це сталося, то просимо до хати. ( заходять )

-         Чи вас хвилею прибило, чи добрим вітром прикотило?

-          

ГОСТІ : Та ось колядували, так надумали зайти до тебе. Ось уже повні мішки  паляниць, ковбас.

ОКСАНА : Людоньки милостиві , людоньки гречні! Щиро дякую за те, що до нас завітали, часу не пошкодували. Хата велика, буде вам весело й гарно, для всіх місця вистачить, веселощів.

ГОСТІ : Досить, Оксано, припрошувати.

ОКСАНА : А що ж ви вмієте робити? Співати? А танцювати? Покажіть, похваліться, чого мама вас навчила.

( Танець )

( Пісня – переспівка )                                 

ОКСАНА : О, Одарка! У тебе нові черевики! Ох , які хороші! Добре тобі, Одарко, у тебе є такий чоловік, який все тобі купляє, а мені немає кому дістати такі славні черевики.

ВАКУЛА: Не тужи, моя ненаглядная Оксана! Я тобі дістану такі черевики, які рідко яка пані носить.

ОКСАНА: Ти ? Подивлюсь я, де ти дістанеш черевички, які могла б я надіть на свою ногу. Хіба що принесеш ті самі, які носить цариця.

ДІВЧАТА : Бач, яких захотіла!

ОКСАНА : Так, будьте ви всі свідками : якщо коваль принесе ті самі черевички, які носить цариця, то ось моє слово, що вийду за нього заміж.

( Дівчата виходять і виводять з собою Оксану)

ВАКУЛА : Смійся, смійся! Я сам сміюсь над собою. Думаю і не можу надумать, куди подівся мій розум. Вона мене не любить, ну і бог з нею! Ніби тільки на всьому світі одна Оксана. Слава богу, дівчат хороших багато і без неї в селі. Та що Оксана? З неї ніколи не буде хорошої господині, вона тільки прибирається. Ні, досить, пора перестати дурачитися! ( виходить )

КІМНАТА  СОЛОХИ

( Під музику „ Черный кот ) приходить чорт )

ЧОРТ :  ( цілує руку, береться за серце)

-         Якщо ти не погодишся наградить мене... ( шепче на вухо ), тот я готовий на все : кинутись у воду, а душу відправлю прямо в пекло. ( Стук і голос . Солоха побігла відкривати, а чорт заліз у мішок )

ДЯК : Добрий день! Вітаю вас зі святом!

           Хай міцною буде ваша хата!

           А я , оце, селом походжаю,

           Нечисту силу з хати виганяю!

           А скажи мені, люба кума.,

           У тебе чорта в хаты нема?

СОЛОХА : Та що ви, панотче! Я жінка проста,

                    Ніколи  й не бачила такого чорта!

                    Я й сама його боюся,

                    Ходжу до церкви і Богу молюся!

                    Господи, помилуй, з нами хресна сила!

( хреститься до ікони)

                    святий  отець, сідайте.

( Дяк підходить до неї. , кашлянув, усміхнувся, доторкнувся своїми довгими пальцями руки)

ДЯК : А що це у вас, великолепная Солоха? ( відскочив назад )

СОЛОХА : Як що? Рука, Осип Никифорович!

ДЯК :   А це що у вас, дрожайшая Солохо? ( схватив за шию рукою і відскочив назад )

СОЛОХА : Ніби – то не бачите, Осип Никифорович! Шия, а на шиї моністо!

ДЯК : Гм! Моністо на шиї! Хе! Хе! Хе!( проходиться по кімнаті)

-         А це що у вас, незрівнянная Солохо?

СОЛОХА : ЩО? Що? Ви як і всі мої залицяльники.

ДЯК : А у вас, прекраснішая Солохо, їх багато було                    СОЛОХА : Ох, було!( співає )

1.    Как хотела меня мать та й за першого отдать.

А тот, первуй, больно был  несмелый, ой, не отдай меня, мать.

2.    Как хотела меня мать та й за другого отдать.

А тот, другой, ходит до подруги, ой, не отдай меня, мать.

3.    Как хотела меня мать та й за 3 отдать.

А тот , третий, быстрый в поле ветер, ой, не отдай меня, мать.

4.    Как хотела меня мать та й за 4 отдать.

А четвертый – ни живой, ни мертвый, ой, не отдай меня мать.

5.    Как хотела меня мать та й за 5 отдать.

Все, довільно, буду жить привольно, ой, не отдай меня, мать.

( СТУКІТ У ДВЕРІ )

СОЛОХА : А хто ви такі?

( Заходить коваль Вакула, оглядає вугли хати. До себе говорить :

-         Навіщо тут лежать ці мішки? Їх давно б пора прибрати. Через цю любов я здурів зовсім. Завтра свято, а в хаті до цих пір  лежить всяка дрянь!

( хоче виносити мішки, а в хату колядники)

1.Колядки

2. – Ой, чи спите, господароньку? Як не спите, говоріть з нами, з колядниками.

СОЛОХА : Як ви до нас не з лихом, то й ми до вас із щирим словом.

КОЛЯДНИК : Добрий вечір, люди, в році новому щастя бажаємо1

КОЛЯДНИК : Щастя бажаєм, радісно жити, в новому році край  веселити

КОЛЯДНИК : : Куди йшли, туди й прийшли, а що бажаємо, те й заспіваємо.

( Пісня „ Добрий вечір тобі, пане господарю )

СОЛОХА : Ось вам паляниці, калачі і варяниці,

                    Галушки і пампушки – щастя повнії мішки.

КОЛЯДНИКИ : Спасибі, що дозволили поколядувати,

                            А ми підемо далі, мир у вашу хату!

ОКСАНА : ( побачивши Вакулу, виходить наперед)

-         А , Вакула! Багато наколядував? Який маленький мішечок! А черевики, які носить цариця, дістав? Дістань черевики, вийду заміж! ( Засміялася )

ВАКУЛА : Прощай, Оксана! Шукай собі якого хочеш жениха. А мене не побачиш уже більше.( вибігає з мішком, потім виходить із –за ялинки. До нього підкрадається чорт, хапає за рукав.)

_ Тьху! Та щоб ти вже пропав!

Як ти мене налякав!

Згинь з очей та пропади, чорт поганий! ( Іде

ЧОРТ : Ти куди? Будеш ти тепер зі мною,

             Зроблю тебе сатаною.

             Станеш ти тепер козаче,

              І поганий, і ледачий!

Вакула : Слухать я тебе не стану!

               Як не будеш ти слухняним –

               Витрясу  із тебе душу, та ще й побити мушу.

               Ану, вези мене в столицю до самої імператриці!

               Поїдемо по черевики, ну, швидше ти, чортяча пико!

( Вакула підсовує чорту під ніс кулака )

ЧОРТ : Та вже везу, везу, не лайся!

             Поїхали, за хвіст чіпляйся.

( Зникають за кулісами )

ОКСАНА : ( виходить, роздумує )

-         Може, я дуже жорстоко поступила з Вакулою. Чого доброго! Може він з горя влюбиться в іншу і з досади стане називати її першою красунею. Але ні, він мене любить. Я така гарна! Він мене нізащо не проміняє.

( Пісня „ Місяць по небу ходить” )

( Заходить батько, а тут  і Вакула повалився йому в ноги)

ВАКУЛА : - Помилуй , батько. Не гнівись!

ЧУБ: Ну, вставай! Забудем все, що було між нами. Ну, тепер говори, що тобі хочеться.

ВАКУЛА: - Віддай, батьку, за мене Оксану1

ЧУБ: - Добре, присилай сватів!

( Заходить Оксана)

ОКСАНА : - Ах!

ВАКУЛА: - Дивись, які я тобі черевички приніс, ті самі, які носить цариця.

ОКСАНА: Ні, ні, мені не треба черевиків ( нагнулась і почервоніла)

( Музика із к – му „ Титанік” )

( Вакула підходить ближче бере її за руку, пригортає. Виходять всі учасники )